До нового 2020/2021 навчального року
Лист МОН 1/9-406 від 29.07.2020 р. "Про підготовку закладів освіти до нового навчального року"
Лист МОН від 22.07.2020 № 1/9-394 “Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році”
Лист МОН від 20.07.2020 № 1/9-385 “Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н.р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок”
Щоденник учня
Щоденник учня — один із небагатьох документів, який дає можливість мати щоденний зв’язок між школою та батьками. І не зважаючи на традиційну (паперову) форму щоденника, вона дає можливість батькам бачити успіхи чи не вдачі своєї дитини щоденно, щотижнево і, нарешті, за підсумки ми чвертей.
У більшості шкіл у посадових обов’язках класного керівники чітко зазначена робота зі щоденниками учнів. Питання, за якими перевіряються щоденники і, отже, пишуться підсумкові довідки.
1. Інформованість батьків та учнів про педагогів класу.
2. Запис розкладу уроків і домашніх завдань.
3. Облік пропусків навчальних занять.
4. Наявність та етичність зауважень учням і звернень до батьків.
5. Поточний облік знань учнів.
6. Підсумковий облік знань учнів.
7. Якість і частота перевірки щоденників класними керівниками.
8. Наявність підпису батьків у щоденниках учнів.
9. Культура ведення.
10. Естетика оформлення.
Аналіз довідок за результатами контролю по веденню щоденників дозволяє сказати, що, як правило, адміністрація школи проводить роботу комплексно, тобто або за всіма, або за більшістю зазначених вище питань.
Підсумовані рекомендації в довідках мають такий вигляд:
1. Заохотити класних керівників____________(перелік), які ведуть
серйозну, цілеспрямовану роботу зі щоденниками учнів.
2. Оголосити зауваження класним керівникам____________(перелік)
за відсутність у дев’яти учнів підсумкових оцінок за II семестр.
3. Учителям-предметникам регулярно на уроці виставляти оцінки, які отримали учні.
4. Класним керівникам щотижня перевіряти щоденники учнів.
5. Здійснювати повторну перевірку з усунення недоліків через місяць.
10 методів,
що дозволяють встановити контакт і посилити успішність учня
1.Метод встановлення контакту.
Запис в щоденник починається зі звернення по імені до учня, по імені і по батькові - до батьків учня (замість: «Шановні батьки...» або: «Заповни щоденник!»).
2. Метод позитивного переформулювання.
Позитивне переформулювання негативної поведінки в позитивні якості.
(Замість: «Побився на перерві!» - «Ваш син вміє постояти за себе. Ми сподіваємося, що наступного разу він зробить це безпечним способом».)
3.Метод прямого запиту.
Опис того, яка поведінка учня бажана, замість опису небажаної поведінки. (Замість: «Систематично спізнюється на перший урок!» - «Петя, приходь на урок вчасно») Щоб досягти результату від іншої людини, в тому числі учня, важливо позитивно формулювати те, що хочеш від нього отримати, а не те, чого не хочеш від нього отримати.
4.Метод авансу.
Якість, яку ви хочете розвинути, посилити в учні - авансується йому.
(Замість: «Неуважно слухав на уроці» - «Олег! Ти здатний уважно слухати на уроці» або «Петя! Ти здатний приходити вчасно»
5.Методи дозволу.
Формулювання починається зі слів: «Ти можеш ....» Наприклад: Саша! Ти можеш добре вчитися!» або «Я рада, коли ти приходиш вчасно ... »
6.Метод точного опису поведінки
(Замість опису особистості учня). Конкретизація окремої ситуації замість генералізації якості або поведінки на весь майбутній час.
7.Метод порівняння учня із самим собою, з його ж результатом у минулому, замість порівняння його з іншими учнями або з необхідним стандартом
«Сьогодні ти був уважнішим, ніж учора», «На цьому тижні побився всього один раз», «Дякую за уважну роботу на уроці»
8.Метод говорити про себе і свої почуття, замість того, щоб говорити про інших.
Звернення до своїх почуттів замість опису інших людей.
Наприклад: «Шановна Ганно Павлівно! Я стурбований оцінками Вашого сина з фізики. Будь ласка, підійдіть з 14.00 до 17.00 для обговорення».
9. Метод хорошого побажання
«Бажаю кращої оцінки на наступному уроці!» Сподіваюся на таку ж відмінну роботу на наступному уроці (в наступному семестрі, в наступному навчальному році)!»
10. Метод аналізу і визначення мети звернення - особливо до батьків (як, навіщо, з якою метою, в якій формі)
Як написати вдалий дослідницький проект:
1.Визначіться з темою, потім – обов’язково пропишіть план матеріалу і дотримуйтеся його. В умовах оформлення статей ми не вимагаємо прописаної структури роботи, але особисто я завжди так роблю. Це допоможе не відхилитися від заявленої тематики та спробувати змоделювати змістовне наповнення ключової ідеї.
2. Запам’ятайте: вступ – це лише анонс. Не потрібно в першому абзаці розкривати всієї суті статті. Чітко дотримуйтесь плану.
3. Кожна, навіть найкраща ідея, повинна підкріплюватися конкретними фактами, влучними прикладами. Порожні ідеї, які не підкріплені аргументами, втрачають своєї ваги.
4. Не варто плутати авторський погляд з емоціями, яким в аналітичному та науковому матеріалі немає місця.
5. Однією з поширених помилок, яка видає непрофесійного автора, є незбалансованість тексту. Іноді величезна частина тексту випадає на висновок, але висновок має лише резюмувати основний зміст.
6. Варто звертати увагу на граматику. Члени журі не знайомі з автором статті, тому загальне враження про нього складатиметься лише з тексту.
7. Не слід зволікати з роботою над статтею, у автора має залишитися хоча б один день для контрольного прочитання, під час якого в тексті можна знайти та виправити недоліки.
8. Найголовніша порада – не треба боятися. Не помиляється той, хто нічого не робить. Обдарована ж людина прочитується вже в першому реченні. Тому запрошуємо до участі всіх молодих науковців та з нетерпінням чекаємо на цікаві роботи.
Поради щодо спілкування:
- Ставлення людей до вас ніби віддзеркалює ваше ставлення до них;
- Хто любить людей, того й люди люблять;
- Виявляйте ініціативу в приязному ставленні до інших;
- Цікавтеся людьми, що оточують вас, їхніми турботами і радощами;
- Ніколи не користуватиметься популярністю той, хто не цікавиться справами інших людей;
- Учіться ставити себе на місце іншої людини;
- Вживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: "даруйте", "перепрошую", "дякую", "будь ласка" та інші. Ввічливість обеззброює;
- Використовуйте кожну нагоду для спілкування.
Для успішного встановлення контактів із людьми треба:
- Якомога швидше знайти спільні інтереси;
- По-дружньому ставитися до співрозмовника (усміхатися, уважно слухати);
- Не виявляти до співрозмовника зверхності;
- Щиро цікавитися співрозмовником, тим, що він говорить;
- Враховувати поведінку та термінологію людини, з якою говорите;
- Нападами та лайкою людей не переконаєте;
- Для того, щоб переконати когось, ттеба"знайти необхідні аргументи, правильно їх упорядкувати і сформулювати;
- Намагайтеся діяти незалежно від свого настрою.
Пам’ятка «Як займатися особистісним саморозвитком»
- Проявляй у всьому неухильну наполегливість
- Спробуй уявити які особистісні якості тобі будуть потрібні у самостійному житті. Подумай які якості ти можеш сформувати зараз, під час навчання.
- Проаналізуй індивідуальні особливості виконання навчальних завдань. Дай собі відповідь на такі запитання:
- для чого ти навчаєшся, які мотиви навчання?
- чи вмієш ти ставити навчальні завдання і самостійно їх вирішувати?
- як ти звично контролюєш себе?
- чи довго можеш лишатися працездатним?
- коли протягом дня працюєш продуктивніше?
- чи вмієш ти зосереджуватися на навчальних завданнях?
- яким чином ти запам’ятовуєш матеріал?
- які недоліки твоєї навчальної діяльності тобі можуть заважати?
4. Формуй і тренуй в собі якості культури розумової праці.
5. Коли берешся за будь-яку справу подумай який результат повинен отримати.
6. Старайся наперед оцінювати свої можливості.
7. Навчися своїм примхам відповідати чітко і коротко «ні».
8. Вчися не тільки виробляти свою думку, а й виказувати її.
9. Старайся самостійно виконувати завдання, що стосуються твого власного життя.
10. Не бійся помилок, просто їх треба своєчасно виправляти.
11. Чесно визнавай неправоту, пам’ятай що впертість – самозахист слабкої людини.
Як розвинути пам’ять?
Невпинно стікає час, немов у піщаному годиннику. Шаленим галопом мчить технічна революція. Сучасна людина працює набагато менше, аніж у минулому столітті, тому що левову частку її роботи виконують машини… Інколи складається враження, що й думаємо набагато менше, особливо підростаюче покоління. Дедалі частіше можна стати свідком чи співучасником таких подій, що цілковито переконують: а деградація все-таки опановує наші душі. Зрозуміло, що насамперед говоритимемо про дітей шкільного віку, адже найбільшою проблемою для батьків є неуспішність їхньої дитини. А чи знаєте ви, що найпершою причиною неуспішності є неуважність. Дитині складно запам’ятовувати сказане вчителем на уроці, вона забуває записати домашнє завдання, не пам’ятає прочитаний твір, не може його переказати… Ці нюанси можна перераховувати і далі, але потрібно задуматися над тим, чи ми приділяємо належну увагу дітям, чи вчимо вчитися, чи допомагаємо розвивати їхні навички і здібності, увагу і пам'ять, мислення. Тож пропонуємо поради, які допоможуть не лише дітям, але й дорослим покращити свою пам'ять і розвинути здібності, що сприятимуть вам на шляху до успіху.
Думайте
За словами німецького письменника Г.Ліхтенберга, люди мало запам'ятовують з прочитаного тому, що надто мало думають самі. Тому неодмінно потрібно прагнути в усьому знайти смисл. Вчіться не тільки відповідати на запитання, а й ставити їх Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при цьому свої аргументи. Якщо відповіді на ваші запитання є в книзі, — ви проконтролюєте себе, якщо ні, — спробуйте відповісти самі, перевіривши одночасно переконливість авторської позиції.
Цікавтесь
Англійський філософ Б.Стюард повчав: «Не читай нічого, що не бажаєш запам'ятати, і не запам'ятовуй нічого, що не збираєшся застосовувати». Тому, щоб добре запам'ятати, потрібно мати зацікавленість. Потрібна установка на запам'ятовування, інтерес, які поліпшать роботу довгострокової пам'яті та загальну працездатність.
Будьте готові
Усім відомо, що не хочеться змінювати плани, коли ви вже на щось налаштувалися. Певного настрою на роботу потребує і книга. Навіть не тільки настрою, а й готовності до справи, яка багато в чому залежить від вашої ерудиції. Бо нове краще допомагають запам’ятати певні асоціативні враження, пов’язані з набутою інформацією. Поміркуйте над тим, що ви знаєте про запропоновану тему, оцініть, наскільки нові дані поповнять ваші знання.
До роботи зі складним матеріалом корисно спеціально підготуватися: почитати на цю тему ще щось, може, більш популярне.
Не топчіть сліди
Давно встановлено, що найкращий спосіб забути щойно вивчене — спробувати зразу запам'ятати щось потрібне. Знаючи це, не вчіть фізику після математики, а історію після літератури.
Озирніться довкола
Це ефективний спосіб боротьби із забуванням. Уявіть обставини, за яких відбувалося явище, і ви зможете все згадати, тому що одночасні враження мають властивість викликати одне одного. Наприклад, вузлик на пам'ять, пов'язаний із певною ситуацією, згодом допомагає пригадати і той момент, що спричинив його появу.
Учіть від А до Я
Смисл цієї закономірності в тому, що вся інформація має сприйматися як щось ціле, а не як окремі уламки чогось невідомого. Звісно, це не означає, що ви маєте терміново оволодіти відразу всім матеріалом. Цього зробити просто не вдасться. Краще над ним попрацювати упродовж кількох днів, ніж у гонитві за швидким результатом забути вже до наступного ранку.
Дійдіть до суті
Перш ніж запам'ятати основні думки, відомості, потрібно зрозуміти їхню суть, пов'язати головні думки із засвоєним раніше матеріалом. Міцно запам'ятовується те, що зрозуміле і поєднане з теперішніми знаннями. Пам'ять міцна, якщо вона ґрунтується на зв'язках, асоціаціях, розумінні, а не на механічному заучуванні. За останніми показниками досліджень, осмислене запам’ятовування у 28 разів ефективніше, аніж механічне.
Виберіть головне
Запам'ятати абсолютно все — неможливо. Наша пам'ять довго зберігає лише невелику частину (14—15%) отриманої інформації. Тому необхідно відібрати для запам'ятовування найголовніше, найпотрібніше. Хто прагне запам'ятати все, той не пам'ятає майже нічого.
Нічого не запам'ятовуйте «в лоб»
Чому? А тому, що єдине, що ми знаємо про пам'ять як процес (як стверджує Франц Лезер у своїй книжці «Тренування пам'яті»), — це те, що нічого не можна запам'ятати «в лоб». Пам'ять відмовляється працювати, коли над нею чинять насильство. Не запам'ятовуйте навмисне. Запам'ятовувати навмисне не годиться, але кожне сприйняття має бути якомога повнішим.
Не все одразу
Не робіть спроб негайно досягти повного засвоєння й удосконалення знань. Ми найчастіше намагаємося засвоїти все сповна, та, на жаль, це вдається зрідка. Щоб оволодіти знаннями, ми йдемо по спіралі. І за такого руху кількість перетворюється на нову якість. Краще, коли, ознайомившись цілком з усім матеріалом, ми повертаємося до нього втретє чи вдесяте, постійно наближаючись до розуміння істини.
Засвоєння попереднього не є умовою для переходу до наступного
Кожен із нас погодиться з думкою: «Я краще зрозумів пройдений матеріал тільки тоді, коли дізнався про наступне...» Це означає, що треба мати на увазі загальний зміст матеріалу, що вивчається. Особливо, коли ми самі собі педагоги.
ЯК ГОТУВАТИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ
Рекомендації психолога учням
1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.
2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.
3. Точно й детально записуй, що задано з кожного предмета.
4. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясовуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.
5. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.
6. Якщо матеріал, який подавали на уроці, є для тебе складним, повтори матеріал цього ж дня, навіть якщо наступний урок буде лише через кілька днів.
7. Починаючи виконувати завдання, думай не тільки про те, що треба зробити (тобто про зміст завдання), а й про те, як (за допомогою яких прийомів, засобів) це можна зробити.
8. У разі потреби звертайся по допомогу до дорослого або до однокласників.
9. Починаючи виконувати уроки, відкрий щоденник, подивися, чи всі завдання ти записав.
10. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.
11. Прибери зі столу все зайве - те, що може відвертати твою увагу. Приготуй те, що потрібно для виконання першого завдання (підручник, зошити, карти, олівці, словники, довідники тощо). Після того як підготуєшся до першого уроку, прибери все й приготуй те, що потрібно для виконання наступного.
12. Між уроками роби перерви.
13. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.
14. Перш ніж виконувати письмові завдання, зрозумій і вивчи правила до них.
15. Читаючи параграф підручника, став собі запитання: про що (або про кого) йдеться в цьому тексті тощо.
16. Шукай зв'язок кожного нового поняття, явища, про яке ти дізнаєшся, з тим, що ти вже знаєш. Співвіднось нове з уже відомим. Стеж за тим, щоб це були не випадкові, зовнішні зв'язки, а головні зв'язки за змістом.
17. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацьовуй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів.
18. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, упродовж кількох днів, рівномірно розподіляючи навантаження.
19. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам'ятати матеріал. До них необхідно звертатися, відповідаючи на уроці. Чим краще ти вмієш користуватися картами, схемами, таблицями, тим вищою буде оцінка.
20. Спробуй у підготовці усних завдань використовувати метод «5 П», розроблений американськими психологами1. За даними психологів США, такий метод дає змогу зосередити увагу на найважливішому в тексті й сприяє кращому його запам'ятовуванню.
21. Складай план усної відповіді.
22. Перевіряй себе.
Пам'ятай
Ми найкраще запам'ятовуємо:
• те, чим постійно користуємося;
• те, до чого нам треба буде повернутися (перервані дії);
• те, що нам потрібно;
• те, що ми можемо пов'язати з іншими нашими знаннями й уміннями;
• те, що пов'язано з нашими переживаннями (і приємними, і неприємними).
Метод ключових слів
Ключові слова - найважливіші в кожному абзаці.
Ключове слово має сприяти відтворенню відповідного абзацу. Згадуючи ключові слова, ми одразу згадуємо весь абзац.
- Читаючи абзац, вибери для нього одне-два ключових слова. Після вибору ключових слів запиши їх у тій послідовності, яка потрібна для виконання завдання.
До кожного ключового слова постав запитання, що дасть змогу зрозуміти, як воно пов'язане з відповідним розділом тексту. Обміркуй і спробуй зрозуміти цей взаємозв'язок.
- З'єднай два сусідніх ключових слова за допомогою запитань.
Після поєднання кожного ключового слова зі своїм розділом тексту і з наступним ключовим словом утвориться ланцюжок. Запиши цей ланцюжок і спробуй його вивчити . Перекажи текст спираючись на цей ланцюжок.
Метод 5-П
1-П - Переглянь текст швидко.
2-П - Придумай до нього запитання.
3-П - Познач олівцем найважливіші місця.
4- П - Перекажи текст.
5- П - Переглянь текст повторно.
ПАМ’ЯТКА
ЯК ПОКРАЩИТИ СВОЮ КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ
- Серйозно шукайте собі друзів.
- Відкрито виявляйте цікавість до іншої людини.
- Ідіть назустріч людям із відкритим серцем.
- Усміхайтеся до того, як почнете розмовляти.
- Питайте інших про їхні інтереси.
- Спочатку відрекомендуйтесь самі, називаючи своє ім’я.
- Ставте людині запитання.
- Самі говоріть менше.
- Відповідайте на кожне поставлене до вас запитання.
- Допомагайте іншим перебороти труднощі.
- Виявляйте сердечність.
- Будьте спокійними й незворушними.
- Будьте терплячими й оптимістичними.
- Говоріть чітко й мелодійним голосом.
- Дивіться на людину зацікавлено.
- Виявляйте розуміння.
- Уважно слухайте співрозмовника.
- Тримайте себе спокійно і впевнено.
- Обережно висловлюйте свою точку зору